підмітати

Значення в інших словниках

1. підмітати — підміта́ти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
2. підмітати — -аю, -аєш, недок., підмести, -ету, -етеш, док., перех. 1》 Замітаючи, робити чистим (підлогу, вулицю і т. ін.). || Мітлою згортати, збирати що-небудь, очищати від чогось. 2》 перев. док., перен., розм. Забрати все до останку. Великий тлумачний словник сучасної мови
3. підмітати — Мести, замітати, замести, позамітати Словник чужослів Павло Штепа
4. підмітати — ПІДМІТА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., ПІДМЕСТИ́, ету́, ете́ш, док., що. 1. Замітаючи, робити чистим (підлогу, вулицю і т. ін.). Підмітала [прибиральниця] коридор і поливала вазони на вікнах наших кабінетів та лабораторій (Я. Словник української мови у 20 томах
5. підмітати — ЗАМІТА́ТИ (мітлою, віником збирати з якоїсь поверхні сміття), МЕСТИ́, ПІДМІТА́ТИ, ВИМІТА́ТИ, ОБМІТА́ТИ (навколо чого-небудь). — Док.: замести́, підмести́, ви́мести, обмести́. Він знов приймавсь за роботу, носив воду і дрова, замітав двір (М. Словник синонімів української мови
6. підмітати — ПІДМІТА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., ПІДМЕСТИ́, ету́, ете́ш, док., перех. 1. Замітаючи, робити чистим (підлогу, вулицю і т. ін.). Підмітала [прибиральниця] коридор і поливала вазони на вікнах наших кабінетів та лабораторій (Грим., Подробиці.. Словник української мови в 11 томах