1. Словник української мови Грінченка

підняти

Підніма́ти, -ма́ю, -єш

сов. в. підня́ти, -німу, -меш, гл.

1) Поднимать, поднять. Приїхала мила, в головочках сіла, да й підняла китаєчку да й заголосила. Мет. На заробітки, піднявши литки. Ном. № 11322. Щоб тебе горою підняло! Поднимать, поднять съ одра болѣзни, вылѣчить. Коли б Він, милосердний, хоч нашого вікарого підняв, що лежить недуж. Св. Л. 126.

2) Воздвигать, воздвигнуть. Бог зможе з сього каміння підняти дітей Авраамові. Єв. Мт. III. 9. Дай нам... народній дух з занепаду підняти.

3) Поднимать, поднять (крикъ, шумъ). Народ зійшовсь та гук такий підняв, мов цілину п'ять плугів орють. Греб. 382.

4) Возвышать, возвысить. см. підіймати.

5) Побуждать, побудить. Ти підняв мене зруйнувати його марно. K. Іов.

6) — духа. Воодушевлять, воодушевить. см. підіймати.

7) — на глузи, на сміх. Подымать, поднять на смѣхъ. см. підіймати.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. підняти — підняти – підійняти Збігаються в усіх значеннях, але розрізняються стилістично. Підняти вживається в різних стилях. Підіймати використовується найчастіше в урочистих текстах. “Тіло набирає вроди, душу пісня підійма” (Дмитро Павличко). «Уроки державної мови» з газети «Хрещатик»
  2. підняти — підня́ти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  3. підняти — див. піднімати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. підняти — ПІДНЯ́ТИ див. підніма́ти. Словник української мови у 20 томах
  5. підняти — підня́ти: ◊ па́ркан підня́ти → паркан Лексикон львівський: поважно і на жарт
  6. підняти — Німу, -німеш, док., бізн. Отримати прибуток, заробити. Ми підняли штуку баксів на цій справі. Словник сучасного українського сленгу
  7. підняти — бра́ти (підніма́ти) / взя́ти (підня́ти) на глум (на глу́зи, на сміх) кого, що і без додатка. Насміхатися, кепкувати з кого-, чого-небудь. Язикатий подоляк вічно бере на глум Гришині романи з вертихвістками (О. Гончар); (Гаптін:) І чого ти така, Ярино?.. Фразеологічний словник української мови
  8. підняти — БУДУВА́ТИ (будівлі, споруди і т. ін.), СТРО́ЇТИ рідко; ЗВО́ДИТИ, СТА́ВИТИ, СТАНОВИ́ТИ розм., ВИВО́ДИТИ рідше (про те, що будується вгору); ПІДВО́ДИТИ, ПІДНІМА́ТИ (ПІДІЙМА́ТИ), ПІДНОСИ́ТИ рідше (перев. із сл. мі́сто, сті́ни і т. ін.). — Док. Словник синонімів української мови
  9. підняти — Підня́ти, підніму́, підні́меш, краще підійму́, піді́ймеш Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  10. підняти — ПІДНЯ́ТИ див. підніма́ти. Словник української мови в 11 томах