1. Лексикон львівський: поважно і на жарт

підняти

підня́ти:

◊ па́ркан підня́ти → паркан

Джерело: Лексикон львівський: поважно і на жарт на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. підняти — підняти – підійняти Збігаються в усіх значеннях, але розрізняються стилістично. Підняти вживається в різних стилях. Підіймати використовується найчастіше в урочистих текстах. “Тіло набирає вроди, душу пісня підійма” (Дмитро Павличко). «Уроки державної мови» з газети «Хрещатик»
  2. підняти — підня́ти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  3. підняти — див. піднімати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. підняти — ПІДНЯ́ТИ див. підніма́ти. Словник української мови у 20 томах
  5. підняти — Німу, -німеш, док., бізн. Отримати прибуток, заробити. Ми підняли штуку баксів на цій справі. Словник сучасного українського сленгу
  6. підняти — бра́ти (підніма́ти) / взя́ти (підня́ти) на глум (на глу́зи, на сміх) кого, що і без додатка. Насміхатися, кепкувати з кого-, чого-небудь. Язикатий подоляк вічно бере на глум Гришині романи з вертихвістками (О. Гончар); (Гаптін:) І чого ти така, Ярино?.. Фразеологічний словник української мови
  7. підняти — БУДУВА́ТИ (будівлі, споруди і т. ін.), СТРО́ЇТИ рідко; ЗВО́ДИТИ, СТА́ВИТИ, СТАНОВИ́ТИ розм., ВИВО́ДИТИ рідше (про те, що будується вгору); ПІДВО́ДИТИ, ПІДНІМА́ТИ (ПІДІЙМА́ТИ), ПІДНОСИ́ТИ рідше (перев. із сл. мі́сто, сті́ни і т. ін.). — Док. Словник синонімів української мови
  8. підняти — Підня́ти, підніму́, підні́меш, краще підійму́, піді́ймеш Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  9. підняти — ПІДНЯ́ТИ див. підніма́ти. Словник української мови в 11 томах
  10. підняти — Підніма́ти, -ма́ю, -єш сов. в. підня́ти, -німу, -меш, гл. 1) Поднимать, поднять. Приїхала мила, в головочках сіла, да й підняла китаєчку да й заголосила. Мет. На заробітки, піднявши литки. Ном. № 11322. Щоб тебе горою підняло!... Словник української мови Грінченка