підпихати
Підпихати, -хаю, -єш
сов. в. підіпхну́ти, -ну́, -неш, гл.
1) Подталкивать, подтолкнуть.
2) Подтыкать, подоткнуть подъ что; подсовывать, подсунуть подъ что.
Джерело:
Словник української мови Грінченка
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- підпихати — підпиха́ти дієслово недоконаного виду розм. Орфографічний словник української мови
- підпихати — див. штовхати Словник синонімів Вусика
- підпихати — -аю, -аєш, недок., підіпхнути, -пхну, -пхнеш, док., перех., розм. 1》 Штовхаючи ззаду або налягаючи збоку, допомагати рухові чого-небудь або намагатися зрушити щось з місця. || Злегка штовхаючи, примушувати кого-небудь рухатись у певному напрямку. 2》 Пхаючи, підправляти, ладнати, трамбувати і т. ін. Великий тлумачний словник сучасної мови
- підпихати — ПІДПИХА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., ПІДІПХА́ТИ, пхну́, пхне́ш, док., кого, що, розм. 1. Штовхаючи ззаду або налягаючи збоку, допомагати рухові чого-небудь або намагатися зрушити щось з місця. Ззаду санчата підпихала, дрібно ступаючи, бабуся (О. Словник української мови у 20 томах
- підпихати — ПІДСУВА́ТИ (ПІДСО́ВУВАТИ) (сунучи, поміщати під когось, щось), ПІДПИХА́ТИ розм., ПІДТИКА́ТИ розм.; ПІДТИСКА́ТИ (ПІДТИ́СКУВАТИ) розм. (з силою). — Док.: підсу́нути, підіпха́ти, підіткну́ти, підти́скати (підти́снути). Словник синонімів української мови
- підпихати — ПІДПИХА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., ПІДІПХА́ТИ, пхну́, пхне́ш, док., перех., розм. 1. Штовхаючи ззаду або налягаючи збоку, допомагати рухові чого-небудь або намагатися зрушити щось з місця. Словник української мови в 11 томах