1. Словник української мови Грінченка

підпливти

Підплива́ти, -ва́ю, -єш

сов. в. підпливти, -ву, -веш, гл.

1) Подплывать, подплыть.

2) — чим. Быть залитымъ (слезами, кровью). І що то вже плакав! так і підпливає сльозами. Кв. Горить Сміла, Смілянщина кров'ю підпливає. Шевч. 167.

3) Приближаться, приблизиться. Під старість підпливали, да не було у їх цілий вік дітей. Рудч. Ск.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. підпливти — підпливти́ дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. підпливти — див. підпливати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. підпливти — ПІДПЛИВТИ́ див. підплива́ти. Словник української мови у 20 томах
  4. підпливти — Підпли́сти́ і підпливти́, -пливу́, -пливе́ш, -ву́ть; підпли́в, -лила́ Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  5. підпливти — ПІДПЛИВТИ́ див. підплива́ти. Словник української мови в 11 томах