1. Словник української мови Грінченка

підстрочити

Підстрочи́ти, -чу́, -чиш

гл. Подстрекнуть. Це він його підстрочив.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. підстрочити — підстрочи́ти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. підстрочити — див. підстрочувати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. підстрочити — ПІДСТРОЧИ́ТИ див. підстро́чувати. Словник української мови у 20 томах
  4. підстрочити — ПІДСТРО́ЧИТИ див. підстро́чувати. Словник української мови в 11 томах