підстрочити

підстрочи́ти

див. підстрочувати.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. підстрочити — підстрочи́ти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. підстрочити — ПІДСТРОЧИ́ТИ див. підстро́чувати. Словник української мови у 20 томах
  3. підстрочити — ПІДСТРО́ЧИТИ див. підстро́чувати. Словник української мови в 11 томах
  4. підстрочити — Підстрочи́ти, -чу́, -чиш гл. Подстрекнуть. Це він його підстрочив. Словник української мови Грінченка