1. Словник української мови Грінченка

підхопити

Підхопити, -ся

см. підхоплювати, -ся.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. підхопити — підхопи́ти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. підхопити — див. підхоплювати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. підхопити — ПІДХОПИ́ТИ див. підхо́плювати. Словник української мови у 20 томах
  4. підхопити — БРА́ТИ (часто із сл. з собою — нести, вести, везти з собою, до себе), ЗАБИРА́ТИ, ЗАХО́ПЛЮВАТИ, ПРИХО́ПЛЮВАТИ розм., ПРИХВА́ЧУВАТИ розм., ЗАХВА́ЧУВАТИ розм., ПІДХО́ПЛЮВАТИ розм. (брати з собою при нагоді, на всякий випадок, по дорозі і т. ін.). — Док. Словник синонімів української мови
  5. підхопити — ПІДХОПИ́ТИ див. підхо́плювати. Словник української мови в 11 томах