1. Словник української мови Грінченка

підхопитися

Підхоплюватися, -лююся, -єшся

сов. в. підхопитися, -плю́ся, -пишся, гл. Схватываться, схватиться съ мѣста, вскочить, подняться быстро. Минала ніч, що й не оглянулись, і сонечко підхопилось. Св. Л. 295.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. підхопитися — підхопи́тися дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. підхопитися — [п'ідхопитиес'а] -хоупл'ус'а, -опиес':а, -опиец':а, -опл'ац':а; нак. -пис'а, -хоуп'іц':а Орфоепічний словник української мови
  3. підхопитися — див. підхоплюватися. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. підхопитися — ПІДХОПИ́ТИСЯ див. підхо́плюватися. Словник української мови у 20 томах
  5. підхопитися — РОСТИ́ (ставати старшим, дорослішим; жити певним чином у дитячі та юнацькі роки), ВИРОСТА́ТИ, ЗРОСТА́ТИ, ПІДРОСТА́ТИ, ДОРОСТА́ТИ, ПІДХО́ПЛЮВАТИСЯ розм. рідко. — Док.: ви́рости, зрости́, підрости́, дорости́, підхопи́тися. Словник синонімів української мови
  6. підхопитися — ПІДХОПИ́ТИСЯ див. підхо́плюватися. Словник української мови в 11 томах