підцобрити

Підцо́брити, -рю, -риш

гл. Стибрить, стащить. Нишком... пляшечку оковитої підцобрить. Св. Л. 6.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. підцобрити — див. красти Словник синонімів Вусика
  2. підцобрити — -рю, -риш, док., перех., діал. Поцупити. Великий тлумачний словник сучасної мови