1. Словник української мови Грінченка

підцупити

Підцупити, -плю, -пиш

гл.

1) Подтянуть, подтащить.

2) Стибрить, стащить. Нишком підцупить та й нишком збути. О. 1862. І. 29.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. підцупити — підцу́пити дієслово доконаного виду вкрасти розм. Орфографічний словник української мови
  2. підцупити — див. підцуплювати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. підцупити — ПІДЦУ́ПИТИ див. підцу́плювати. Словник української мови у 20 томах
  4. підцупити — КРА́СТИ (непомітно брати чуже; займатися злодійством), СКРАДА́ТИ, ТЯГТИ́ (ТЯГНУ́ТИ) розм., ЦУ́ПИТИ розм., ПІДЦУ́ПЛЮВАТИ розм., ПІДЦА́ПУВАТИ розм., ХАПА́ТИ розм., КИВА́ТИ діал.; ВИКРАДА́ТИ (забирати потай звідкись); ЗЛОДІЮВА́ТИ розм., ЗЛОДІЯ́ЧИТИ розм. Словник синонімів української мови
  5. підцупити — ПІДЦУ́ПИТИ див. підцу́плювати. Словник української мови в 11 томах