1. Словник української мови Грінченка

підцькувати

Підцько́вувати, -вую, -єш

сов. в. підцькувати, -кую́, -єш, гл.

1) Натравлять, натравить. Підцькував индика собакою.

2) Подзадоривать, подзадорить, раздразнить. Підцьковує Грицька на погибель. Г. Барв. 460. Щоб все, що бачив, росказати і щоб Дареса підцькувать. Котл. Ен. Ще було й діда підцьковує, щоб гриз голову своїй дочці. Чуб. II. 97.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. підцькувати — підцькува́ти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. підцькувати — див. підцьковувати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. підцькувати — ПІДЦЬКУВА́ТИ див. підцько́вувати. Словник української мови у 20 томах
  4. підцькувати — ПІДБУ́РЮВАТИ (спонукати когось до певних дій, вчинків, перев. недозволених, злочинних тощо), ЗБУ́РЮВАТИ, ПІДБИВА́ТИ, ПІДВО́ДИТИ, ПРОВОКУВА́ТИ, НАПРАВЛЯ́ТИ розм., ПІДГВИ́НЧУВАТИ розм., ПІДДРО́ЧУВАТИ розм., НАДРО́ЧУВАТИ розм., ПІД'ЮДЖУВАТИ розм. Словник синонімів української мови
  5. підцькувати — ПІДЦЬКУВА́ТИ див. підцько́вувати. Словник української мови в 11 томах