пікний

Пікни́й, -а́, -е́

Употребляющійся при печеніи хлѣбовъ. Пікна діжка, лопата. Борз. у. Віко од пікної діжі. МУЕ. III. 144.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. пікний — див. піківний. Великий тлумачний словник сучасної мови