1. Словник української мови Грінченка

пікувати

Пікува́ти, -ку́ю, -єш

гл. Встрѣчено въ думѣ объ Алексѣѣ Поповичѣ въ знач.: губить. Ал. Поповичъ говоритъ: Нехай я буду у Чорному морю головою дарувати, ніж маю я не по вині усе військо пікувати. АД. І. 183.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. пікувати — пікува́ти крав. прошивати стібками; стьобати (ст): Коли вже маємо на полотні підфастриґовані розгар, канафас та вату, тоді густо пікуємо в руках білою бавовною (Повний курс) Лексикон львівський: поважно і на жарт