пітник
Пітник, -ка
м.
1) Потникъ. Черк. у. О. 1862. V. 103.
2) Часть хомута: войлочная подкладка на шеѣ лошади. Вас. 159.
Джерело:
Словник української мови Грінченка
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- пітник — пітни́к іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
- пітник — -а, ч. Повсть, що підкладається коневі під сідло чи під сіделко. Великий тлумачний словник сучасної мови
- пітник — ПІТНИ́К, а́, ч. Повсть, що підкладається коневі під сідло чи під сіделко. Починаючи заїздку, на спину лошаті кладуть пітник з сідла, підтягують його слабенько попругою і водять в поводі по 25–30 хв. протягом 2–3 днів (з наук. літ. Словник української мови у 20 томах
- пітник — ПІТНИ́К, а́, ч. Повсть, що підкладається коневі під сідло чи під сіделко. Починаючи заїздку, на спину лошаті кладуть пітник з сідла, підтягують його слабенько попругою і водять в поводі по 25-30 хв. Словник української мови в 11 томах