рабство

Рабство, -ва

с. Рабство. О. 1562. IX. 28. Неначе присудили її зумисно на темноту й рабство. Левиц. Пов. 254.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. рабство — ра́бство іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  2. рабство — Кормига, неволя, невільництво, іст. кабала, п. ярмо; (февдальне) кріпацтво, кріпаччина; (духове) плазування, низькопоклонство, сервілізм. Словник синонімів Караванського
  3. рабство — див. неволя Словник синонімів Вусика
  4. рабство — -а, с. 1》 Становище, положення раба (у 1 знач.). 2》 Перший в історії людства суспільний лад, за якого виробники – раби – були у повному, неподільному розпорядженні рабовласників. 3》 перен. Цілковите, абсолютне підкорення чужій волі, чужому впливові. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. рабство — РА́БСТВО, а, с. 1. Становище раба (у 1 знач.). Уклін народові, що скинув рабства пута, Що звівся в шелесті квітучих верховіть! У нього вірний шлях, душа його розкута (М. Рильський); Ні, ніколи я не буду рабом. Краще смерть, аніж рабство (Ю. Словник української мови у 20 томах
  6. рабство — Суспільне явище, яке полягає в тому, що певна група людей є власністю ін. людей (або установ) і ті можуть вільно розпоряджатися ними; відоме від доісторичних часів до сучасності; його форми в окремі історичні періоди і в окремих країнах були різними... Універсальний словник-енциклопедія
  7. рабство — РАБСТВО — стан цілковитої несвободи, повної залежності, тотальної підкореності і дискримінації; відсутність автономії і свободноїволі. Суспільство — з моменту виникнення перших цивілізацій — породжує Р. самим фактом свого існування (як зауважив Берн... Філософський енциклопедичний словник
  8. рабство — НЕВО́ЛЯ (відсутність, позбавлення волі, свободи), РА́БСТВО підсил.; НЕВІ́ЛЬНИЦТВО (стан, становище невільника); ЯРМО́, КОРМИ́ГА (гніт, утиски в неволі). Не витримав монастирської неволі Теодосій і задумав будь-що втекти звідси (А. Словник синонімів української мови
  9. рабство — Ра́бство, -ва, -ву, в -ві Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  10. рабство — РА́БСТВО, а, с. 1. Становище, положення раба (у 1 знач.). Уклін народові, що скинув рабства пута, Що звівся в шелесті квітучих верховіть! У нього вірний шлях, душа його розкута (Рильський, III, 1961, 151); Ні, ніколи я не буду рабом. Словник української мови в 11 томах