рабство
РА́БСТВО, а, с.
1. Становище, положення раба (у 1 знач.).
Уклін народові, що скинув рабства пута, Що звівся в шелесті квітучих верховіть! У нього вірний шлях, душа його розкута (Рильський, III, 1961, 151);
Ні, ніколи я не буду рабом. Краще смерть, аніж рабство (Збан., Єдина, 1959, 274);
— Чи й справді це я?.. Яке щастя, що не гнию в ямі, не нидію в рабстві. Що я жива й отака-от! Ой! — дивувалась Уляна, торкаючи легенько свої брови, обличчя, груди (Довж., І, 1958, 329);
Вихідним пунктом розвитку, який створив як найманого робітника, так і капіталіста, було рабство робітника (Маркс, Капітал, т. І, кн. І, 1952, 715).
Продава́ти (віддава́ти і т. ін.) у (в) ра́бство кого — робити кого-небудь рабом (у 1 знач.).
Захоплених [у полон] жителів продавали [пірати] в рабство (Іст. стар. світу, 1957, 158).
2. Перший в історії людства суспільний лад, при якому виробники — раби були у повному, неподільному розпорядженні рабовласників.
Навіть при рабстві і при кріпосному праві ніколи не було такого страшного пригноблення робочого люду, до якого доходять капіталісти.. (Ленін, 4, 1969, 278);
Плантаційне рабство, яке гальмувало розвиток всієї країни [Північної Америки], було скасоване (Нова іст., 1956, 189).
3. перен.. Цілковите, абсолютне підкорення чужій волі, чужому впливові.
— Ти йдеш чи ні? Марко заблимав повіками і деякий час здивовано дивився на Тимка. Побачивши холодну каламуть у очах товариша, зрозумів, що трапилося щось надзвичайне, і якимось несмілим, мученицьким тоном, в якому почувалася вся гіркота відданого рабства, сказав: — Іду вже, чого кричиш? (Тют., Вир, 1964, 95).
Значення в інших словниках
- рабство — ра́бство іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
- рабство — Кормига, неволя, невільництво, іст. кабала, п. ярмо; (февдальне) кріпацтво, кріпаччина; (духове) плазування, низькопоклонство, сервілізм. Словник синонімів Караванського
- рабство — див. неволя Словник синонімів Вусика
- рабство — -а, с. 1》 Становище, положення раба (у 1 знач.). 2》 Перший в історії людства суспільний лад, за якого виробники – раби – були у повному, неподільному розпорядженні рабовласників. 3》 перен. Цілковите, абсолютне підкорення чужій волі, чужому впливові. Великий тлумачний словник сучасної мови
- рабство — РА́БСТВО, а, с. 1. Становище раба (у 1 знач.). Уклін народові, що скинув рабства пута, Що звівся в шелесті квітучих верховіть! У нього вірний шлях, душа його розкута (М. Рильський); Ні, ніколи я не буду рабом. Краще смерть, аніж рабство (Ю. Словник української мови у 20 томах
- рабство — Суспільне явище, яке полягає в тому, що певна група людей є власністю ін. людей (або установ) і ті можуть вільно розпоряджатися ними; відоме від доісторичних часів до сучасності; його форми в окремі історичні періоди і в окремих країнах були різними... Універсальний словник-енциклопедія
- рабство — РАБСТВО — стан цілковитої несвободи, повної залежності, тотальної підкореності і дискримінації; відсутність автономії і свободноїволі. Суспільство — з моменту виникнення перших цивілізацій — породжує Р. самим фактом свого існування (як зауважив Берн... Філософський енциклопедичний словник
- рабство — НЕВО́ЛЯ (відсутність, позбавлення волі, свободи), РА́БСТВО підсил.; НЕВІ́ЛЬНИЦТВО (стан, становище невільника); ЯРМО́, КОРМИ́ГА (гніт, утиски в неволі). Не витримав монастирської неволі Теодосій і задумав будь-що втекти звідси (А. Словник синонімів української мови
- рабство — Ра́бство, -ва, -ву, в -ві Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- рабство — Рабство, -ва с. Рабство. О. 1562. IX. 28. Неначе присудили її зумисно на темноту й рабство. Левиц. Пов. 254. Словник української мови Грінченка