1. Словник української мови Грінченка

рада

Рада, -ди

ж.

1) Совѣтъ, помощь. Одна рада хороша, а дві ліпше. Ном. № 6112. Инша рада гірш як зрада. Ном. № 6131. рада в раду. Посовѣтовавшись. Рада в раду, та й купили. дати раду кому, чому. Помочь кому, чему, справиться съ чѣмъ, успѣть въ чемъ, устроить что. Не дав ради дітям, не дав їм доброго вчення. Левиц. І. Ой ґвалт, сама в хаті, не дам ради кошеняті. Ном. № 8766. Що вже вони ради дадуть. Ном. № 7887. Кидається і сірою собакою, і білою собакою, та ради не дасть. Ном. не дам собі ради. Не знаю, что дѣлать, теряю голову. Ном. № 7887. немає ради. Ничего не подѣлаешь. Немає ради з тим. Ном. № 7887.

2) Совѣтъ, совѣщаніе, собраніе, сходка. Ой там стояло мужів громада, мужів громада, велика рада. Чуб. III. 440. На раду тиху, на розмову коли ми зійдемося знову. Шевч. 383. Товариство кошового на раді прохало: «благослови, отамане, байдаки спускати». раду радити, радувати. Держать совѣтъ, совѣщаніе. К. ХII. 4 5. Подобає йому в короля служити, в короля служити, раду радити, раду радити, суди судити. Чуб. III. Чи там раду радять, як на турка стати, не чуємо на чужині. Шевч. 56. чорна рада. Общее собраніе всѣхъ козаковъ. судна рада. Собраніе козаковъ для суда вадь кѣмъ либо. К. Бай. 97. гороб'яча рада. Собраніе воробьевъ 1-го сентября. Драг. 9.

3) Порядокъ, ладъ. Нова рада, нова рада світу ся з явила: да чиста Панна сина породила да в Офлейовім місті дуже рано. Чуб. III. 328. Військо стояло, ради не знало, ради не знало, Івана прохало. Чуб. III. 282. ум. радка, радонька, радочка, радиця. Чуб. V. 978. Чуб. III. 407. Не маєм отця, ні матки, немає кому і нам дати радки. Чуб. V. 74. Як ожениться, то вдвох дадуть радку землі. H.-Волын. у. Радиці мі дайте. Гол. IV. 498.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. Рада — Рада державна: австрійський парламент; Рада повітова: повітова влада в кол. Галичині [IV] Словник з творів Івана Франка
  2. Рада — Ра́да 1 іменник жіночого роду орган державної влади Ра́да 2 іменник жіночого роду, істота ім'я Орфографічний словник української мови
  3. рада — ПОРАДА, пропозиція, вказівка, рекомендація; (обранців) нарада, засідання, збори; (міністрів) кабінет, (лікарів) консиліюм, (кардиналів) конклав, (архипастирів) синод; пор. АСАМБЛЕЯ. Словник синонімів Караванського
  4. рада — див. порада Словник синонімів Вусика
  5. рада — -и, ж. 1》 Пропозиція, вказівка, як діяти в яких-небудь обставинах, допомога добрим словом у скруті; порада. Давати собі раду. 2》 Спільне обговорення яких-небудь питань, обмірковування чого-небудь із кимсь. || Нарада, засідання. Великий тлумачний словник сучасної мови
  6. Рада — слов.; від pad- (радий, радість); болг. Рада. Радонька, Радочка, Радка; Ада, Адя. З гордо піднесеною головою йшла Рада виконувати перше мамине прохання (Ю. Яновський);Чаклує ніч... спить дерево криве, спить донька Рада (В. Власні імена людей. Словник-довідник
  7. Рада — Адміністративний орган у багатьох масонських Статутах, у Давньому Йоркському статуті ступенем Ради називається ступінь Царственого й Обраного майстра. Словник вільномулярських назв, термінів і знаків
  8. рада — РА́ДА, и, ж. 1. Пропозиція, вказівка, як діяти в яких-небудь обставинах, допомога добрим словом у скруті; порада. – А відтак вибираймо ми Петра Коваленка на начальника нашої громади. Отака моя рада! – скінчив Йван Хворостюк (Л. Словник української мови у 20 томах
  9. рада — ра́да: ◊ не ма́ти на то ра́ди про безвихідь, скрутну ситуацію (ср, ст): Було це для нас – товаришів – дуже прикре, але ми не мали на то ради (Шухевич) ◊ нема́ на то <�те, це> ра́ди про безвихідь, тупик (ср, ст)... Лексикон львівський: поважно і на жарт
  10. рада — Давай собі раду, лізь у коноплі. У коноплях дуже легко сховатись, бо і гончі собаки не звірять. Запах конопель дуже сильний, як також з конопель і голос луною не йде. Де велика рада, там пісний борщ. Мала користь, де багато радять. Приповідки або українсько-народня філософія
  11. рада — Народні збори Словник застарілих та маловживаних слів
  12. рада — НАРА́ДА (спільне обговорення, вирішення певних питань — звичайно на виробництві, в організаціях, установах і т. ін.); РА́ДА (нарада, що звичайно має представницький характер, присвячена обговоренню важливих проблем); КОНСИ́ЛІУМ (нарада лікарів). Словник синонімів української мови
  13. рада — Ра́да, -ди, -ді; ра́ди, рад Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  14. рада — РА́ДА, и, ж. 1. Пропозиція, вказівка, як діяти в яких-небудь обставинах, допомога добрим словом у скруті; порада. — А відтак вибираймо ми Петра Коваленка на начальника нашої громади. Отака моя рада! — скінчив Йван Хворостюк (Март., Тв. Словник української мови в 11 томах
  15. рада — рос. совет 1. Порада, вказівка, настанова щодо виконання роботи, зобов'язань та ін. 2. Орган державної влади, самоврядування. 3. Колегіальний орган управління установою, громадським об'єднанням. 4. Дорадчий орган у наукових або навчальних установах. Eкономічна енциклопедія