Рада

Ра́да 1

іменник жіночого роду

орган державної влади

Ра́да 2

іменник жіночого роду, істота

ім'я

∗∗∗

ра́да

іменник жіночого роду

пропозиція, вказівка; порада; спільне обговорення; колегіальний орган якої-небудь установи чи сама установа; орган влади або місцевого самоврядування; загальні збори козаків

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. Рада — Рада державна: австрійський парламент; Рада повітова: повітова влада в кол. Галичині [IV] Словник з творів Івана Франка
  2. рада — ПОРАДА, пропозиція, вказівка, рекомендація; (обранців) нарада, засідання, збори; (міністрів) кабінет, (лікарів) консиліюм, (кардиналів) конклав, (архипастирів) синод; пор. АСАМБЛЕЯ. Словник синонімів Караванського
  3. рада — див. порада Словник синонімів Вусика
  4. рада — -и, ж. 1》 Пропозиція, вказівка, як діяти в яких-небудь обставинах, допомога добрим словом у скруті; порада. Давати собі раду. 2》 Спільне обговорення яких-небудь питань, обмірковування чого-небудь із кимсь. || Нарада, засідання. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. Рада — слов.; від pad- (радий, радість); болг. Рада. Радонька, Радочка, Радка; Ада, Адя. З гордо піднесеною головою йшла Рада виконувати перше мамине прохання (Ю. Яновський);Чаклує ніч... спить дерево криве, спить донька Рада (В. Власні імена людей. Словник-довідник
  6. Рада — Адміністративний орган у багатьох масонських Статутах, у Давньому Йоркському статуті ступенем Ради називається ступінь Царственого й Обраного майстра. Словник вільномулярських назв, термінів і знаків
  7. рада — РА́ДА, и, ж. 1. Пропозиція, вказівка, як діяти в яких-небудь обставинах, допомога добрим словом у скруті; порада. – А відтак вибираймо ми Петра Коваленка на начальника нашої громади. Отака моя рада! – скінчив Йван Хворостюк (Л. Словник української мови у 20 томах
  8. рада — ра́да: ◊ не ма́ти на то ра́ди про безвихідь, скрутну ситуацію (ср, ст): Було це для нас – товаришів – дуже прикре, але ми не мали на то ради (Шухевич) ◊ нема́ на то <�те, це> ра́ди про безвихідь, тупик (ср, ст)... Лексикон львівський: поважно і на жарт
  9. рада — Давай собі раду, лізь у коноплі. У коноплях дуже легко сховатись, бо і гончі собаки не звірять. Запах конопель дуже сильний, як також з конопель і голос луною не йде. Де велика рада, там пісний борщ. Мала користь, де багато радять. Приповідки або українсько-народня філософія
  10. рада — Народні збори Словник застарілих та маловживаних слів
  11. рада — НАРА́ДА (спільне обговорення, вирішення певних питань — звичайно на виробництві, в організаціях, установах і т. ін.); РА́ДА (нарада, що звичайно має представницький характер, присвячена обговоренню важливих проблем); КОНСИ́ЛІУМ (нарада лікарів). Словник синонімів української мови
  12. рада — Ра́да, -ди, -ді; ра́ди, рад Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  13. рада — РА́ДА, и, ж. 1. Пропозиція, вказівка, як діяти в яких-небудь обставинах, допомога добрим словом у скруті; порада. — А відтак вибираймо ми Петра Коваленка на начальника нашої громади. Отака моя рада! — скінчив Йван Хворостюк (Март., Тв. Словник української мови в 11 томах
  14. рада — рос. совет 1. Порада, вказівка, настанова щодо виконання роботи, зобов'язань та ін. 2. Орган державної влади, самоврядування. 3. Колегіальний орган управління установою, громадським об'єднанням. 4. Дорадчий орган у наукових або навчальних установах. Eкономічна енциклопедія
  15. рада — Рада, -ди ж. 1) Совѣтъ, помощь. Одна рада хороша, а дві ліпше. Ном. № 6112. Инша рада гірш як зрада. Ном. № 6131. рада в раду. Посовѣтовавшись. Рада в раду, та й купили. дати раду кому, чому. Словник української мови Грінченка