1. Словник української мови Грінченка

райок

Рай, раю

м.

1) Рай, жилище прародителей. Як Бог вигнав Адама і Єву з раю, то вони посідали в лісі. Чуб. І. 146.

2) Рай, жилище праведныхъ. У пеклі все тепло, а піди в рай, то й дровами дбай. Ном. № 200.

3) Родъ игры; также рай з пеклом. Ив. 34, 36, 37.

4) На второй день крестинъ обычай омовенія рукъ роженицы и пр., послѣ чего участники (кромѣ роженицы) идутъ въ шинокъ угощаться на деньги бабки; все это называется ходити в рай. ХС. VIІ. 433. ум. райо́к, райо́чок. Шевч. 630. Чуб. III. 322.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. райок — райо́к іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. райок — -йка, ч. 1》 заст. Народна розвага – ящик із збільшуваними стеклами для розгляду картинок, показ яких супроводжується жартівливими поясненнями в римованій прозі. 2》 літ. Римований монолог на злободенну тему, перев. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. райок — РАЙО́К, йка́, ч. 1. розм. Пестл. до рай 2. “Правда, як гарно в нас на зелені свята, Христино? А підіть ви, дітоньки в город, – там справжній райок!” І вони йдуть (Б. Лепкий); Відколи дізнався про свою приреченість, щодня линяю. Словник української мови у 20 томах
  4. райок — РАЙО́К, йка́, ч. 1. заст. Народна розвага — ящик із збільшуваними стеклами для розгляду картинок, показ яких супроводжується жартівливими поясненнями в римованій прозі. 2. літ. Римований монолог на злободенну тему, перев. Словник української мови в 11 томах