райок
РАЙО́К, йка́, ч.
1. заст. Народна розвага — ящик із збільшуваними стеклами для розгляду картинок, показ яких супроводжується жартівливими поясненнями в римованій прозі.
2. літ. Римований монолог на злободенну тему, перев. сатиричний, насичений народними приказками. прислів’ями тощо.
3. театр., заст. Верхній ярус театрального залу.
Вона ледве змогла задерти голову, щоб подивиться на галерею й райок (Н.-Лев., І, 1956, 437);
Кухар Спиридон, ховаючись від барина, водив його з собою за двадцять і п’ять копійок, які складались протягом довгого часу в райок (Ільч., Серце жде, 1939, 161).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- райок — райо́к іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
- райок — -йка, ч. 1》 заст. Народна розвага – ящик із збільшуваними стеклами для розгляду картинок, показ яких супроводжується жартівливими поясненнями в римованій прозі. 2》 літ. Римований монолог на злободенну тему, перев. Великий тлумачний словник сучасної мови
- райок — РАЙО́К, йка́, ч. 1. розм. Пестл. до рай 2. “Правда, як гарно в нас на зелені свята, Христино? А підіть ви, дітоньки в город, – там справжній райок!” І вони йдуть (Б. Лепкий); Відколи дізнався про свою приреченість, щодня линяю. Словник української мови у 20 томах
- райок — Рай, раю м. 1) Рай, жилище прародителей. Як Бог вигнав Адама і Єву з раю, то вони посідали в лісі. Чуб. І. 146. 2) Рай, жилище праведныхъ. У пеклі все тепло, а піди в рай, то й дровами дбай. Ном. № 200. 3) Родъ игры; также рай з пеклом. Ив. 34, 36, 37. Словник української мови Грінченка