район
РАЙО́Н, у, ч.
1. Адміністративно-територіальна одиниця в СРСР, яка є складовою частиною республік, країв, областей та великих міст.
Обком партії, відряджуючи Семена Яремченка до Григорівни, поставив перед ним завдання — «створити підпільні групи по селах Переяславського та суміжних двох районів» (Д. Бедзик, Дніпро.., 1951, 5);
Жовтневий район Києва;
// розм. Адміністративний центр такої одиниці та керівні установи в ньому.
Йонька.. гайнув полтавським шляхом прямо в Зіньків — скаржитися в райвиконком. На Беєвій горі його наздогнав Прокіп Тетеря, що їхав дрожками в район (Тют., Вир, 1964, 92);
Невже цього [несправедливості] не бачили всі численні представники з району й області?.. Заруба став біля вікна, замислився (Кучер, Трудна любов, 1960, 37).
2. Частина території, що становить єдине ціле як економічна, промислова, географічна і т. ін. одиниця.
Україна — один із найважливіших районів по виробництву сільськогосподарської продукції (Знання.., 10, 1971, 4);
// Частина території, що має характерні для неї ознаки.
Найдовше боровся за свою незалежність нагірний район Сасун (Іст. СРСР, І, 1956, 71);
В Якутії відкрито ще один алмазний район (Наука.., 8, 1958, 19);
Ворог шалено оборонявся в набережному районі (Гончар, III, 1959, 284);
// чого. Місце, простір, у межах якого що-небудь відбувається.
Коли людина сіє багато яких-небудь культур в районі польоту бджіл, то це не може не позначитись кінець кінцем на умовах її життя (Бджоли, 1955, 262);
Район військових дій.
3. чого. Місцевість, що прилягає до чого-небудь або розташована поблизу чи навколо чогось.
За маєтком, десь в районі залізниці, звивались чужі ракети (Гончар, III, 1959, 151);
Черняк з новгород-сіверцями підступив до Житомира в районі Буди-Дубковецької (Довж., І, 1958, 180);
Гуде бронепоїзд в районі Уссурі, проходить шляхом вогняним (Перв., II, 1948, 12).
Значення в інших словниках
- район — Нерідко запитують: “А яка різниця між словами район і регіон?” Пояснюємо. Район – то невелика адміністративно-територіальна одиниця у складі області, краю або великого міста. «Уроки державної мови» з газети «Хрещатик»
- район — райо́н іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
- район — (гірський) регіон, терен, зона, область, місцевість; (адміністративний) одиниця <�поділу>. Словник синонімів Караванського
- район — -у, ч. 1》 Адміністративно-територіальна одиниця в Україні, яка є складовою частиною областей та великих міст. || розм. Адміністративний центр такої одиниці та керівні установи в ньому. Великий тлумачний словник сучасної мови
- район — Повіт, обшир, дільниця Словник чужослів Павло Штепа
- район — РАЙО́Н, у, ч. 1. Адміністративно-територіальна одиниця в Україні, яка є складовою частиною областей, Автономної Республіки Крим та великих міст (в СРСР був складовою частиною деяких республік, країв, областей, великих міст). Словник української мови у 20 томах
- район — райо́н (франц. rayon, від лат. radius – промінь) 1. Місцевість, відмітна будь-якими географічними, економічними та іншими ознаками (напр., промисловий Р., робітничий Р., Р. воєнних дій тощо). Словник іншомовних слів Мельничука
- район — Райо́н, -ну, в -ні; -йо́ни, -нів Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- район — рос. район місцевість, що вирізняється за географічними, економічними, адміністративними та іншими ознаками (Р. промисловий, Р. економічний, Р. скупчення транспортних магістралей). Eкономічна енциклопедія