район

РАЙО́Н, у, ч.

1. Адміністративно-територіальна одиниця в Україні, яка є складовою частиною областей, Автономної Республіки Крим та великих міст (в СРСР був складовою частиною деяких республік, країв, областей, великих міст).

О, ми добре знаємо цей будиночок! Тут же живе Фарадейович, знаменитий на весь наш район, а то й на усеньку область Фарадейович (В. Нестайко);

Печерський район Києва;

// розм. Адміністративний центр такої одиниці та керівні установи в ньому.

Йонька .. гайнув полтавським шляхом прямо в Зіньків – скаржитися в райвиконком. На Беєвій горі його наздогнав Прокіп Тетеря, що їхав дрожками в район (Григорій Тютюнник);

Невже цього [несправедливості] не бачили всі численні представники з району й області?.. Заруба став біля вікна, замислився (В. Кучер).

2. Частина території, що становить єдине ціле як економічна, промислова, географічна і т. ін. одиниця.

У руських старожитностях зустрічаємо стільки ж археологічних типів і районів, скільки літопис подає племен. Географічне положення цих районів відповідає вказівкам літопису про місце розселення кожного окремого племені (з наук. літ.);

// Частина території, що має характерні для неї ознаки.

Найдовше боровся за свою незалежність нагірний район Сасун (з навч. літ.);

У Якутії відкрито ще один алмазний район (з наук.-попул. літ.);

Ворог шалено оборонявся в набережному районі (О. Гончар);

// чого. Місце, простір, у межах якого що-небудь відбувається.

Коли людина сіє багато яких-небудь культур у районі польоту бджіл, то це не може не позначитись кінець кінцем на умовах її життя (з наук.-попул. літ.);

Район військових дій.

3. чого. Місцевість, що прилягає до чого-небудь або розташована поблизу чи навколо чогось.

За маєтком, десь в районі залізниці, звивались чужі ракети (О. Гончар);

Черняк з новгород-сіверцями підступив до Житомира в районі Буди-Дубковецької (О. Довженко);

Гуде бронепоїзд в районі Уссурі, проходить шляхом вогняним (Л. Первомайський).