1. Словник української мови Грінченка

ранкувати

Ранкува́ти, -ку́ю, -єш

гл. Проводить утро. О. 1861. III. 18. На калині зозуля, а на калині сивая, там кує, ночує, ранкує, ніхто зозулі не чує. Чуб. V. 691. Де ти, Марусю, де ти, молода, сей ранок ранку вала? Рачкувала я, мої подружечки, у старшої дружечки. н. п.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. ранкувати — ранкува́ти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. ранкувати — -ую, -уєш, недок., фольк. Проводити де-небудь ранок. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. ранкувати — РАНКУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок., нар.-поет. Проводити де-небудь ранок. На калині зозуля, А на калині сивая Там кує, ночує, ранкує. Ніхто зозулі не чує (П. Чубинський). Словник української мови у 20 томах
  4. ранкувати — РАНКУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок., фольк. Проводити де-небудь ранок. На калині зозуля, А на калині сивая Там кує, ночує, ранкує. Ніхто зозулі не чує (Чуб., V, 1874, 691). Словник української мови в 11 томах