ранкувати
РАНКУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок., фольк. Проводити де-небудь ранок.
На калині зозуля, А на калині сивая Там кує, ночує, ранкує. Ніхто зозулі не чує (Чуб., V, 1874, 691).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- ранкувати — ранкува́ти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
- ранкувати — -ую, -уєш, недок., фольк. Проводити де-небудь ранок. Великий тлумачний словник сучасної мови
- ранкувати — РАНКУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок., нар.-поет. Проводити де-небудь ранок. На калині зозуля, А на калині сивая Там кує, ночує, ранкує. Ніхто зозулі не чує (П. Чубинський). Словник української мови у 20 томах
- ранкувати — Ранкува́ти, -ку́ю, -єш гл. Проводить утро. О. 1861. III. 18. На калині зозуля, а на калині сивая, там кує, ночує, ранкує, ніхто зозулі не чує. Чуб. V. 691. Де ти, Марусю, де ти, молода, сей ранок ранку вала? Рачкувала я, мої подружечки, у старшої дружечки. н. п. Словник української мови Грінченка