ранґ Ранґ, -ґу м. = ранг. Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me ранішній ранґовий Значення в інших словниках ранґ — Звання, титул, сов. чин, (духовний) сан; ФР. КАТЕГОРІЯ, розряд. Словник синонімів Караванського ранґ — Ранґ, -ґу, у -зі; ра́нґи, -ґів (ч. р.) і ра́нґа, -ґи; ра́нґи, ранґ (ж. р.) (нім. der Rang) Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
Значення в інших словниках ранґ — Звання, титул, сов. чин, (духовний) сан; ФР. КАТЕГОРІЯ, розряд. Словник синонімів Караванського ранґ — Ранґ, -ґу, у -зі; ра́нґи, -ґів (ч. р.) і ра́нґа, -ґи; ра́нґи, ранґ (ж. р.) (нім. der Rang) Правописний словник Голоскевича (1929 р.)