1. Словник української мови Грінченка

ратушний

Ратушний, -а, -е

1) Относящійся къ ратушѣ.

2) Членъ городскаго или сельскаго управленія. Харьк.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. Ратушний — Ра́тушний прізвище Орфографічний словник української мови
  2. ратушний — -а, -е. Стос. до ратуші. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. ратушний — РА́ТУШНИЙ, а, е. Стос. до ратуші. Міста України, за винятком приватновласницьких, поділялись на дві категорії: магістратські, які мали так зване магдебурзьке право, і ратушні, які не мали його (з наук. літ.). Словник української мови у 20 томах
  4. ратушний — РА́ТУШНИЙ, а, е. Стос. до ратуші. Міста України, за винятком приватновласницьких, поділялись на дві категорії: магістратські, які мали так зване магдебурзьке право, і ратушні, які не мали його (Іст. УРСР, І, 1953, 275). Словник української мови в 11 томах