1. Словник української мови Грінченка

рачок

Рачок, -чка

м.

1) ум. отъ рак.

2) насѣк. Nepa cinerea. Вх. Пч. II. 27.

2) Названіе маленькаго вола съ небольшими рогами, выступающими впередъ. КС. 1898. VII. 47.

4) мн. раст. = ракові шийки [раковий]. . ЗЮЗО. І. 132.

5) Родъ вышивки. Чуб. VII. 427.

6) мн. Глиняныя подставки въ видѣ треножниковъ или обручиковъ для разъединенія посуды, вкладываемой одна въ другую для обжиганія. Вас. 179.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. рачок — рачо́к іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. рачок — -чка, ч. 1》 Зменш. до рак I. 2》 тільки мн. Загальна назва групи дрібних безхребетних тварин класу ракоподібних. 3》 Пристрій у вигляді невеликої кітви для піднімання затонулих предметів. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. рачок — РАЧО́К, чка́, ч. 1. Зменш. до рак¹. Самолов – це вудка з кількома гачками, на кожному з гачків насаджено рачка або дрібну рибу (Ю. Яновський); Є у рису .. вороги – рисовий рачок і рисовий комарик. Словник української мови у 20 томах
  4. рачок — РАЧО́К, чка́, ч. 1. Зменш, до рак¹. Самолов — це вудка з кількома гачками, на кожному з гачків насаджено рачка або дрібну рибу (Ю. Янов., II, 1958, 46); Є у рису.. вороги — рисовий рачок і рисовий комарик. Словник української мови в 11 томах