1. Словник української мови Грінченка

реготіти

Реготі́ти, -чу́, -ти́ш

гл.

1) = реготати.

2) О сычѣ: кричать. Пугач реготів. Мил. 10.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. реготіти — реготі́ти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. реготіти — див. сміятися Словник синонімів Вусика
  3. реготіти — [реигоут’ітие] -гоучу, -готиш, -готиемо, -готиете; нак. -готи, -гоут'іт' Орфоепічний словник української мови
  4. реготіти — див. реготати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. реготіти — РЕГОТІ́ТИ див. регота́ти. Словник української мови у 20 томах
  6. реготіти — РЕГОТІ́ТИ див. регота́ти. Словник української мови в 11 томах