реготіти
реготі́ти
[реигоут’ітие]
-гоучу, -готиш, -готиемо, -готиете; нак. -готи, -гоут'іт'
Джерело:
Орфоепічний словник української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- реготіти — реготі́ти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
- реготіти — див. сміятися Словник синонімів Вусика
- реготіти — див. реготати. Великий тлумачний словник сучасної мови
- реготіти — РЕГОТІ́ТИ див. регота́ти. Словник української мови у 20 томах
- реготіти — РЕГОТІ́ТИ див. регота́ти. Словник української мови в 11 томах
- реготіти — Реготі́ти, -чу́, -ти́ш гл. 1) = реготати. 2) О сычѣ: кричать. Пугач реготів. Мил. 10. Словник української мови Грінченка