реміняка

Реміняка, -ки

ж. ув. отъ ремінь. На що мені женитися, на що мені панство: коло купрів реміняка — то все господарство. Ном. № 830.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. реміняка — реміня́ка іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. реміняка — див. ременяка. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. реміняка — РЕМІНЯ́КА див. ременя́ка. Словник української мови у 20 томах
  4. реміняка — РЕМІНЯ́КА див. ременя́ка. Словник української мови в 11 томах