реміняка
Реміняка, -ки
ж. ув. отъ ремінь. На що мені женитися, на що мені панство: коло купрів реміняка — то все господарство. Ном. № 830.
Джерело:
Словник української мови Грінченка
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- реміняка — реміня́ка іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
- реміняка — див. ременяка. Великий тлумачний словник сучасної мови
- реміняка — РЕМІНЯ́КА див. ременя́ка. Словник української мови у 20 томах
- реміняка — РЕМІНЯ́КА див. ременя́ка. Словник української мови в 11 томах