рогатинка

Рогатина, -ни

ж.

1) Рогатина. Преться як віл на рогатину. Ном. № 13691.

2) Родъ кинжала. Гол. Од. 66. ум. рогатинка.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. рогатинка — -и. Жін. до рогатинець. Великий тлумачний словник сучасної мови