рогатинка
Рогатина, -ни
ж.
1) Рогатина. Преться як віл на рогатину. Ном. № 13691.
2) Родъ кинжала. Гол. Од. 66. ум. рогатинка.
Джерело:
Словник української мови Грінченка
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- рогатинка — -и. Жін. до рогатинець. Великий тлумачний словник сучасної мови