1. Словник української мови Грінченка

роджений

Ро́джений, -а, -е

1) Прич. отъ родити. Ангел Михаїл не роджений, тілько сотворений. Гн. І. 5.

2) Родной. Вийди, мати, з хати познавати дитяти: єдного родженого, другого судженого. Мет. 172.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. роджений — -а, -е, діал. Дієприкм. пас. мин. ч. до роджати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. роджений — РО́ДЖЕНИЙ, а, е, діал. Дієпр. пас. до роджа́ти. Я роджена на Буковині в малім містечку в Гура-Гуморі року 1863, 27 падолиста в глибині гір Карпатських (О. Кобилянська); * Образно. Словник української мови у 20 томах
  3. роджений — Ро́джений, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  4. роджений — РО́ДЖЕНИЙ, а, е, діал. Дієпр. пас. мин. ч. до роджа́ти. Я роджена на Буковині в малім містечку в Гура-Гуморі року 1863, 27 падолиста в глибині гір Карпатських (Коб., III, 1956, 546); *Образно. Словник української мови в 11 томах