1. Словник української мови у 20 томах

роджений

РО́ДЖЕНИЙ, а, е, діал.

Дієпр. пас. до роджа́ти.

Я роджена на Буковині в малім містечку в Гура-Гуморі року 1863, 27 падолиста в глибині гір Карпатських (О. Кобилянська);

* Образно. Всіляка мода [в поезії], де зріють скороспілі примітиви, минає, а щире слово, роджене життям і долею народу, залишається, перемагає (Т. Масенко).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. роджений — -а, -е, діал. Дієприкм. пас. мин. ч. до роджати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. роджений — Ро́джений, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  3. роджений — РО́ДЖЕНИЙ, а, е, діал. Дієпр. пас. мин. ч. до роджа́ти. Я роджена на Буковині в малім містечку в Гура-Гуморі року 1863, 27 падолиста в глибині гір Карпатських (Коб., III, 1956, 546); *Образно. Словник української мови в 11 томах
  4. роджений — Ро́джений, -а, -е 1) Прич. отъ родити. Ангел Михаїл не роджений, тілько сотворений. Гн. І. 5. 2) Родной. Вийди, мати, з хати познавати дитяти: єдного родженого, другого судженого. Мет. 172. Словник української мови Грінченка