родик

Рід, ро́ду

м.

1) Родъ, родственники, фамилія. Чи обідала, чи не обідала, аби рід відвідала. Ном. № 7274. В мене батька немає і рід не приймає. Чуб. Нема в його ні роду-родини, та нема в його ні вірної дружини. Чуб. V. 268.

2) Родъ, племя, происхожденіе. Козацькому роду нема переводу. Ном. № 771. Баба з пекла родом. Ном. Великого роду, а псього ходу. Ном. № 2909.

2) Порода. Родом кури чубаті. Ном. № 7982. Такий уже в їх рід, що вони всі низенькі та натоптувані. Кобел. у.

4) з-роду = зроду. Не було добра з-роду, не буде й до гробу. Ном. № 2030.

5) на роду написано. Суждено. Що написано на роду, того не обійдеш на льоду. Ном. № 8951.

6) ро́дом = зроду. Кого не любила і родом не знала, то судив мені дідько. Чуб. ум. родик, родо́чок, родонько. Чуб. V. 760, 463.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me