зроду

Значення в інших словниках

1. зроду — пр., зроду-віку, зроду-звіку; з природи, з колиски, з народження, з пелюшок, із сповитку; цілий вік; завжди, з давніх-давен; (з нст. ч. не) ніколи не, сил. ніколи в світі не; як виг. ЗРОДУ! зроду-віку! нізащо! ніколи! Словник синонімів Караванського
2. зроду — див. ніколи Словник синонімів Вусика
3. зроду — зроду-віку, зроду-звіку, присл., розм. 1》 Від природи, від народження. || За своєю природою. || Від самого початку життя, за весь час життя. || Все життя, дуже довгий час. || Завжди, з давніх-давен. 2》 із запереч. не, ні. Ніколи, ні разу за все життя. || Ні в якому разі, нізащо. Великий тлумачний словник сучасної мови
4. зроду — зро́ду прислівник незмінювана словникова одиниця розм. Орфографічний словник української мови
5. зроду — ЗМА́ЛКУ (з дитинства, з малоліття), ЗМА́ЛУ, ЗМА́ЛЕЧКУ, З ПЕЛЮШО́К, З МАЛИ́Х ЛІТ, ВІДМА́ЛКУ розм., ЗРО́ДУ рідше, ВІДРО́ДУ рідше. Ще змалку з матір'ю старою Ходив з торбами цей козак, Отак і виріс сиротою, У наймах (Т. Словник синонімів української мови
6. зроду — Зро́ду (ніколи), присл. Зро́ду тако́го не ба́чив Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
7. зроду — ЗРО́ДУ, ЗРО́ДУ-ВІ́КУ, ЗРО́ДУ-ЗВІ́КУ, присл., розм. 1. Від природи, від народження. Люди, дивуються, що я весела: надійсь, горя-біди не знала. А я зроду така вдалася. Уродись, кажуть, та й вдайся… (Вовчок, І, 1955, 102); Дуже любив Чіпка казки слухати. Словник української мови в 11 томах