родичів

Родичів, -чева, -ве

Принадлежащій родственнику. Як зацвіте увесь цвіт, як заплаче увесь рід, що родичева голова, в чужім краю полягла. Чуб. V. 1035.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. родичів — ро́дичів прикметник Орфографічний словник української мови
  2. родичів — -чева, -чеве. Належний родичеві. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. родичів — РО́ДИЧІВ, ева, еве. Належний родичеві (у 1 знач.). Словник української мови у 20 томах