родичка
Ро́дичка, -ки
ж. Родственница. Поблагословила молодих якась родичка замісто матері. Левиц. І. 333.
Джерело:
Словник української мови Грінченка
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- родичка — ро́дичка іменник жіночого роду, істота Орфографічний словник української мови
- родичка — -и, кому, чия, рідко кого. Жін. до родич 1). Великий тлумачний словник сучасної мови
- родичка — РО́ДИЧКА, и, ж., кому, чия, кого. Жін. до ро́дич 1. – Чи варт вам устрявати у таке діло? Що вона вам – сестра, родичка? (Панас Мирний); – А я думаю, що слід би до тітки найперше [поїхати]: вона ж моя найближча родичка і може образитись... Словник української мови у 20 томах
- родичка — РО́ДИЧКА, и, ж., кому, чия, рідко кого. Жін. до ро́дич 1. — Чи варт вам устрявати у таке діло? Що вона вам — сестра, родичка? (Мирний, III, 1954, 168); — А я думаю, що слід би до тітки найперше [поїхати]: вона ж моя найближча родичка і може образитись... Словник української мови в 11 томах