родичатися
Родича́тися, -ча́юся, -єшся
гл. = родатися.
1) Багатирі з бідними не дуже родичаються. Харьк.
2) Посажав укупі свекруху з невісткою та каже: родичайтесь. Зміев. у. Родичатися він не дуже любить. Конст. у.
Джерело:
Словник української мови Грінченка
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- родичатися — родича́тися дієслово недоконаного виду розм. Орфографічний словник української мови
- родичатися — див. дружити Словник синонімів Вусика
- родичатися — -аюся, -аєшся, недок., розм. 1》 з ким. Вступати в родинні стосунки, зв'язки з ким-небудь. 2》 Підтримувати родинні стосунки, зв'язки, визнавати спорідненість із ким-небудь. 3》 перен. Ставати кому-небудь близьким, рідним звичками, поглядами і т. ін.; зближуватися з кимсь. Великий тлумачний словник сучасної мови
- родичатися — РОДИЧА́ТИСЯ, а́юся, а́єшся, недок., розм. 1. з ким. Вступати у родинні стосунки, зв'язки з ким-небудь. Дуже не хотілося Матвієві втручатися в сердечні справи сина, а родичатися з Гузирями – ще дужче (С. Чорнобривець). Словник української мови у 20 томах
- родичатися — Родича́тися, -ча́юся, -ча́єшся з ким Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- родичатися — РОДИЧА́ТИСЯ, а́юся, а́єшся, недок., розм. 1. з ким. Вступати у родинні стосунки, зв’язки з ким-небудь. Дуже не хотілося Матвієві втручатися в сердечні справи сина, а родичатися з Гузирями — ще дужче (Чорн., Пісні.., 1958, 65). Словник української мови в 11 томах