родичатися
РОДИЧА́ТИСЯ, а́юся, а́єшся, недок., розм.
1. з ким. Вступати у родинні стосунки, зв'язки з ким-небудь.
Дуже не хотілося Матвієві втручатися в сердечні справи сина, а родичатися з Гузирями – ще дужче (С. Чорнобривець).
2. Підтримувати родинні стосунки, зв'язки, визнавати спорідненість з ким-небудь.
– Ну, вже тут, знаєш, не минеш і Дениса... Хоч ти його й не полюбляєш, та таки ж він тобі брат, то треба вам родичатися... (Б. Грінченко);
Стала [тітка Домаха] його невінчаною дружиною. Пан Безобразов мав невеличкий маєток .. Ні з ким із рідних тьоті Домахи не родичався (П. Панч).
3. перен. Ставати кому-небудь близьким, рідним звичками, поглядами і т. ін.; зближуватися з кимсь.
Свій комісар, своє село, як одна родина. Може, тому й призначають сторонню людину, щоб не родичався з нашим братом? (Іван Ле).
Значення в інших словниках
- родичатися — родича́тися дієслово недоконаного виду розм. Орфографічний словник української мови
- родичатися — див. дружити Словник синонімів Вусика
- родичатися — -аюся, -аєшся, недок., розм. 1》 з ким. Вступати в родинні стосунки, зв'язки з ким-небудь. 2》 Підтримувати родинні стосунки, зв'язки, визнавати спорідненість із ким-небудь. 3》 перен. Ставати кому-небудь близьким, рідним звичками, поглядами і т. ін.; зближуватися з кимсь. Великий тлумачний словник сучасної мови
- родичатися — Родича́тися, -ча́юся, -ча́єшся з ким Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- родичатися — РОДИЧА́ТИСЯ, а́юся, а́єшся, недок., розм. 1. з ким. Вступати у родинні стосунки, зв’язки з ким-небудь. Дуже не хотілося Матвієві втручатися в сердечні справи сина, а родичатися з Гузирями — ще дужче (Чорн., Пісні.., 1958, 65). Словник української мови в 11 томах
- родичатися — Родича́тися, -ча́юся, -єшся гл. = родатися. 1) Багатирі з бідними не дуже родичаються. Харьк. 2) Посажав укупі свекруху з невісткою та каже: родичайтесь. Зміев. у. Родичатися він не дуже любить. Конст. у. Словник української мови Грінченка