1. Словник української мови Грінченка

рожа

Рожа, -жі

ж.

1) Роза, Rosa centifolia. Также по́вна рожа, панська рожа. Моя врода, як повная рожа. Макс. Сидить Олена між дружок як повна рожа. МВ. ІІ. 66. Ой ти, дівчино, повная роже! н. п. Цвів кущ панської рожі. Левиц. І. 23.

2) гаєва́ ро́жа. Шиповникъ. МВ. І. 156.

3) Мальва. собача ро́жа. a) Althaea officinalis L. ЗЮЗО. І. 111. б) Lavatera thuringiaca L. ЗЮЗО. І. 175, 126.

4) чорна ро́жа. раст. Althaea rosea. Вх. Пч. І. 8. То-же городня ро́жа. ЗЮЗО. І. 174.

5) ро́жа по́вна. Родъ вышивки. Чуб. VII. 4 27.6) — польова. раст. Lavatera thuringiaca. Лв. 99.

7) — перевита, подлужна, польова. Роды писанокъ. КС. 1891. VI. 375.

8) Родъ дѣтской игры. Ив. 63. ум. роженька, роженочка. Ішов милий гіронькою, мила під горою; зацвів милий роженькою, мила калиною. Чуб. V. 266. Та чи мак, чи рожа на дворі процвітає? А ні мак, ні роженочка, дочко моя, а то ж твоя челядь гуля. КС. 1883. II. 376.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. рожа — ро́жа іменник жіночого роду рослина Орфографічний словник української мови
  2. рожа — [рожа] -ж'і, ор. -жеийу Орфоепічний словник української мови
  3. рожа — -і, ж. 1》 Багаторічна декоративна рослина родини мальвових з високим стеблом та великими яскравими, різних кольорів квітками. Собача (польова, дика) рожа — багаторічна невелика рослина перев. з рожевими квітками родини мальвових. 2》 розм. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. рожа — 1. троянда, мальва 2. (хвороба) бешиха 2. пика, див. морда Словник чужослів Павло Штепа
  5. рожа — РО́ЖА, і, ж. 1. Багаторічна декоративна рослина родини мальвових з високим стеблом та великими яскравими, різних кольорів квітками, зібраними в китицеподібне суцвіття. Високими стеблинами рожа червона стоїть, а синенькі паничі кручені круг неї в'ються... Словник української мови у 20 томах
  6. рожа — рожа (ру́жа) 1. троянда (ср, ст) ◊ рум'яна як рожа → рум'яний ♦ нема́ ро́жі без те́рня (Франко) 2. багаторічна декоративна рослина родини мальвових (Malva L.); рожа (м, ср, ст) 3. кул. перетерті із цукром пелюстки рожі (Malva L.)(м, ср, ст): Хто з нас не любить бабциних роґальків з рожею (Авторка) Лексикон львівський: поважно і на жарт
  7. рожа — Рожа і в теру гожа. І в бідноті виростають гарні дівчата. Рожа червона, та й та блідне. І найгарніші жінки старіються. Приповідки або українсько-народня філософія
  8. рожа — І, ж., вульг. Обличчя. Рожа, як розбите корито. Словник сучасного українського сленгу
  9. рожа — МА́ЛЬВА, РО́ЖА. Рожеві мальви хиляться долі од віт (Н. Рибак); — Гладолусів і в нас не густо, оце, мабуть, тільки в тебе. В нас коло хат більше рожі сіють, ти ж бачила, біля школи їх у нас повно: цупкі, високі женуть... (О. Гончар). ТРОЯ́НДА, РО́ЗА розм. Словник синонімів української мови
  10. рожа — Ро́жа, -жі, -жі, -жею, ро́же! ро́жі, рож Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  11. рожа — РО́ЖА, і, ж. 1. (Malva L.). Багаторічна декоративна рослина родини мальвових з високим стеблом та великими яскравими, різних кольорів квітками, зібраними в китицеподібне суцвіття. Словник української мови в 11 томах