рожа
РО́ЖА, і, ж.
1. Багаторічна декоративна рослина родини мальвових з високим стеблом та великими яскравими, різних кольорів квітками, зібраними в китицеподібне суцвіття.
Високими стеблинами рожа червона стоїть, а синенькі паничі кручені круг неї в'ються... (Б. Грінченко);
Зразу ж за тином буйно цвіли рожі червоними квітками (А. Головко);
– Гладіолусів і в нас не густо, оце, мабуть, тільки в тебе. В нас коло хат більше рожі сіють, ти ж бачила, біля школи їх у нас повно: цупкі, високі женуть... (О. Гончар).
2. розм. Те саме, що ро́за 1, 2.
Серед саду купа пальм, під пальмами кіоск. По обидва боки кіоска, між кущами рож, олеандрів, кипарисів два фонтани (І. Нечуй-Левицький);
Квіток тут [у Сан-Ремо] взагалі не жалують, бо на їх [них] тут “не голодні”. Навіть на бульварах нікому не боронять зривати рожі, скільки хто хоче, бо з тих рож тут живоплоти роблять, і вони цвітуть цілий рік (Леся Українка);
– Чим твої коси так пахнуть?.. – Квітами? Чи не рожею? Бо в її пелюстках я варила собі кісники (М. Стельмах);
* У порівн. Стріла Наталю стара хлібом-соллю [хлібом-сіллю]: – Господине моя молодая! Нехай же тебе Господь щастить долею й здоров'ям! Щоб була здорова, як вода, а багата, як земля, а хороша, як рожа! (Марко Вовчок).
(1) Па́нська (по́вна) ро́жа – троянда.
Од причілка цвів кущ панської рожі (І. Нечуй-Левицький);
* У порівн. – Ой у мене мила як червона калина, А така хороша, як повна рожа (П. Чубинський).
△ (2) Соба́ча (польова́, ди́ка) ро́жа – багаторічна невелика рослина перев. з рожевими квітками родини мальвових, яка росте у лісостепових та степових районах.
Там, по луках, .. кивала сірими вітами собача рожа і на горохах сиділи, як метелі, біло-рожеві, червоно-сині і жовтогарячі квіти (М. Коцюбинський);
На високій могилі, у головах дівчини, виринула червона галузка з дрібними зеленими листочками й розрослася у корч польової рожі (Н. Кобринська);
Знов дика рожа цвіте, жовтіє запилюженими пелюстками – цупка, запорошена, живуча (О. Гончар).
Значення в інших словниках
- рожа — ро́жа іменник жіночого роду рослина Орфографічний словник української мови
- рожа — [рожа] -ж'і, ор. -жеийу Орфоепічний словник української мови
- рожа — -і, ж. 1》 Багаторічна декоративна рослина родини мальвових з високим стеблом та великими яскравими, різних кольорів квітками. Собача (польова, дика) рожа — багаторічна невелика рослина перев. з рожевими квітками родини мальвових. 2》 розм. Великий тлумачний словник сучасної мови
- рожа — 1. троянда, мальва 2. (хвороба) бешиха 2. пика, див. морда Словник чужослів Павло Штепа
- рожа — рожа (ру́жа) 1. троянда (ср, ст) ◊ рум'яна як рожа → рум'яний ♦ нема́ ро́жі без те́рня (Франко) 2. багаторічна декоративна рослина родини мальвових (Malva L.); рожа (м, ср, ст) 3. кул. перетерті із цукром пелюстки рожі (Malva L.)(м, ср, ст): Хто з нас не любить бабциних роґальків з рожею (Авторка) Лексикон львівський: поважно і на жарт
- рожа — Рожа і в теру гожа. І в бідноті виростають гарні дівчата. Рожа червона, та й та блідне. І найгарніші жінки старіються. Приповідки або українсько-народня філософія
- рожа — І, ж., вульг. Обличчя. Рожа, як розбите корито. Словник сучасного українського сленгу
- рожа — МА́ЛЬВА, РО́ЖА. Рожеві мальви хиляться долі од віт (Н. Рибак); — Гладолусів і в нас не густо, оце, мабуть, тільки в тебе. В нас коло хат більше рожі сіють, ти ж бачила, біля школи їх у нас повно: цупкі, високі женуть... (О. Гончар). ТРОЯ́НДА, РО́ЗА розм. Словник синонімів української мови
- рожа — Ро́жа, -жі, -жі, -жею, ро́же! ро́жі, рож Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- рожа — РО́ЖА, і, ж. 1. (Malva L.). Багаторічна декоративна рослина родини мальвових з високим стеблом та великими яскравими, різних кольорів квітками, зібраними в китицеподібне суцвіття. Словник української мови в 11 томах
- рожа — Рожа, -жі ж. 1) Роза, Rosa centifolia. Также по́вна рожа, панська рожа. Моя врода, як повная рожа. Макс. Сидить Олена між дружок як повна рожа. МВ. ІІ. 66. Ой ти, дівчино, повная роже! н. п. Цвів кущ панської рожі. Левиц. І. 23. 2) гаєва́ ро́жа. Словник української мови Грінченка