1. Словник української мови Грінченка

розбишацький

Розбишацький, -а, -е

Разбойничій. К. Кр. 11.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. розбишацький — розбиша́цький прикметник Орфографічний словник української мови
  2. розбишацький — -а, -е. 1》 Прикм. до розбишака. || Який складається з розбійників, розбишак. || Належний розбишаці. || Власт. розбишаці, такий, як у розбишаки. 2》 Стос. до розбишацтва. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. розбишацький — РОЗБИША́ЦЬКИЙ, а, е, розм. 1. Прикм. до розбиша́ка. Живучи цілий вік таким життям, вона звикла до його [нього] сама, раділа всякій удачі, допомагала в розбишацьких затіях... (Панас Мирний); Пана .. убили [розбійники], а пані отаман розбишацький .. Словник української мови у 20 томах
  4. розбишацький — Розбиша́цький, -ка, -ке Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  5. розбишацький — РОЗБИША́ЦЬКИЙ, а, е. 1. Прикм. до розбиша́ка. Живучи цілий вік таким життям, вона звикла до його сама, раділа всякій удачі, допомагала в розбишацьких затіях… (Мирний, І, 1949, 404); Пана.. убили [розбійники], а пані отаман розбишацький.. собі взяв (Гр. Словник української мови в 11 томах