розбужати

Розбужа́ти, -жа́ю, -єш

сов. в. розбудити, -джу, -диш, гл. Разбудить, пробудить. Чуб. V. 55. Ви ж було ранесенько вставаєте та нас розбужаєте. Мил. 200. Нерано дочку розбудила. Чуб. V. 787.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me