розважання

Розважа́ння, -ня

с. = розвага.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. розважання — розважа́ння іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  2. розважання — див. веселощі Словник синонімів Вусика
  3. розважання — -я, с. Дія за знач. розважати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. розважання — РОЗВАЖА́ННЯ, я, с. Дія за знач. розважа́ти. – Дівка, кажуть, як верба: де посади, там і прийметься. – Не дуже вгамовалась [вгамувалась] Леся од такого розважання; рвалась, кричала, здіймала до неба руки (П. Словник української мови у 20 томах
  5. розважання — РОЗВАЖА́ННЯ, я, с. Дія за знач. розважа́ти. — Дівка, кажуть, як верба: де посади, там і прийметься. — Не дуже вгамовалась [вгамувалась] Леся од такого розважання; рвалась, кричала, здіймала до неба руки (П. Куліш, Вибр. Словник української мови в 11 томах