розважання
Розважа́ння, -ня
с. = розвага.
Джерело:
Словник української мови Грінченка
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- розважання — розважа́ння іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
- розважання — див. веселощі Словник синонімів Вусика
- розважання — -я, с. Дія за знач. розважати. Великий тлумачний словник сучасної мови
- розважання — РОЗВАЖА́ННЯ, я, с. Дія за знач. розважа́ти. – Дівка, кажуть, як верба: де посади, там і прийметься. – Не дуже вгамовалась [вгамувалась] Леся од такого розважання; рвалась, кричала, здіймала до неба руки (П. Словник української мови у 20 томах
- розважання — РОЗВАЖА́ННЯ, я, с. Дія за знач. розважа́ти. — Дівка, кажуть, як верба: де посади, там і прийметься. — Не дуже вгамовалась [вгамувалась] Леся од такого розважання; рвалась, кричала, здіймала до неба руки (П. Куліш, Вибр. Словник української мови в 11 томах