розваляти

Розваля́ти, -ляю, -єш

гл. = розвалити. А де ж його дом? — А оттам стояв колись, та оце його недавно розваляли. Левиц. Пов. 333.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. розваляти — розваля́ти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. розваляти — див. розвалювати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. розваляти — РОЗВАЛЯ́ТИ див. розва́лювати. Словник української мови у 20 томах
  4. розваляти — РОЗВАЛЯ́ТИ див. розва́лювати. Словник української мови в 11 томах