1. Словник української мови Грінченка

розвалювати

Розвалювати, -люю, -єш

сов. в. розвалити, -лю, -лиш, гл. Разваливать, развалить, разрушать, разрушить. Гайдамаки стіни розвалили. Шевч. 200.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. розвалювати — (робити руїну) руйнувати, (нове) розкидати, (сильним ударом, натиском) висаджувати. Словник синонімів Полюги
  2. розвалювати — розва́лювати дієслово недоконаного виду діал. Орфографічний словник української мови
  3. розвалювати — -юю, -юєш, недок., розвалити, -валю, -валиш і діал. розваляти, -яю, -яєш, док., перех. 1》 Руйнувати, ламати що-небудь. 2》 перен. Приводити до стану повного розпаду, розладу, занепаду. 3》 розм. Розділяти на частини; роз'єднувати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. розвалювати — РОЗВА́ЛЮВАТИ, юю, юєш, недок., РОЗВАЛИ́ТИ, валю́, ва́лиш і діал. РОЗВАЛЯ́ТИ, я́ю, я́єш, док., що. 1. Руйнувати, ламати що-небудь. Старий Мафтей .. ухопив сокиру і почав каглу розвалювати (Г. Словник української мови у 20 томах
  5. розвалювати — РУЙНУВА́ТИ (ударами, поштовхами, струсом і т. ін. примушувати що-небудь розпадатися), РОЗВА́ЛЮВАТИ, РОЗБИВА́ТИ, НИ́ЩИТИ, ЗНИ́ЩУВАТИ, ВАЛИ́ТИ, ЗАВА́ЛЮВАТИ, ЛАМА́ТИ, ПЛЮНДРУВА́ТИ, ТРОЩИ́ТИ, РОЗОРЯ́ТИ, РОЗТРО́ЩУВАТИ, ГРОМИ́ТИ, ВИСА́ДЖУВАТИ, РОЗВЕРТА́ТИ... Словник синонімів української мови
  6. розвалювати — РОЗВА́ЛЮВАТИ, юю, юєш, недок., РОЗВАЛИ́ТИ, валю́, ва́лиш і діал. РОЗВАЛЯ́ТИ, я́ю, я́єш, док., перех. 1. Руйнувати, ламати що-небудь. Старий Мафтей.. ухопив сокиру і почав каглу розвалювати (Хотк. Словник української мови в 11 томах