розвалювати

Значення в інших словниках

1. розвалювати — розва́лювати дієслово недоконаного виду діал. Орфографічний словник української мови
2. розвалювати — -юю, -юєш, недок., розвалити, -валю, -валиш і діал. розваляти, -яю, -яєш, док., перех. 1》 Руйнувати, ламати що-небудь. 2》 перен. Приводити до стану повного розпаду, розладу, занепаду. 3》 розм. Розділяти на частини; роз'єднувати. Великий тлумачний словник сучасної мови
3. розвалювати — РОЗВА́ЛЮВАТИ, юю, юєш, недок., РОЗВАЛИ́ТИ, валю́, ва́лиш і діал. РОЗВАЛЯ́ТИ, я́ю, я́єш, док., що. 1. Руйнувати, ламати що-небудь. Старий Мафтей .. ухопив сокиру і почав каглу розвалювати (Г. Словник української мови у 20 томах
4. розвалювати — РУЙНУВА́ТИ (ударами, поштовхами, струсом і т. ін. примушувати що-небудь розпадатися), РОЗВА́ЛЮВАТИ, РОЗБИВА́ТИ, НИ́ЩИТИ, ЗНИ́ЩУВАТИ, ВАЛИ́ТИ, ЗАВА́ЛЮВАТИ, ЛАМА́ТИ, ПЛЮНДРУВА́ТИ, ТРОЩИ́ТИ, РОЗОРЯ́ТИ, РОЗТРО́ЩУВАТИ, ГРОМИ́ТИ, ВИСА́ДЖУВАТИ, РОЗВЕРТА́ТИ... Словник синонімів української мови
5. розвалювати — РОЗВА́ЛЮВАТИ, юю, юєш, недок., РОЗВАЛИ́ТИ, валю́, ва́лиш і діал. РОЗВАЛЯ́ТИ, я́ю, я́єш, док., перех. 1. Руйнувати, ламати що-небудь. Старий Мафтей.. ухопив сокиру і почав каглу розвалювати (Хотк. Словник української мови в 11 томах
6. розвалювати — Розвалювати, -люю, -єш сов. в. розвалити, -лю, -лиш, гл. Разваливать, развалить, разрушать, разрушить. Гайдамаки стіни розвалили. Шевч. 200. Словник української мови Грінченка