розворити

Розво́рити

см. розворювати.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. розворити — розво́рити дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. розворити — див. розворювати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. розворити — РОЗВО́РИТИ див. розво́рювати. Словник української мови у 20 томах
  4. розворити — РОЗВО́РИТИ див. розво́рювати. Словник української мови в 11 томах