1. Словник української мови Грінченка

розвороття

Розворо́ття, -тя

с. Отверстіе для воротъ. В стіні (оградѣ) розвороття для брами, та самої нема, лиш діра та назвище зостались. Св. Л. 214.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. розвороття — розворо́ття іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  2. розвороття — -я, с. Місце для воріт. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. розвороття — РОЗВОРО́ТТЯ, я, с. Отвір для воріт. Розвороття для брами, та самої нема, лиш діра (Сл. Б. Грінченка). Словник української мови у 20 томах
  4. розвороття — Розворо́ття, -ття, -ттю Правописний словник Голоскевича (1929 р.)